Якщо держава продовжуватиме ставитися до Суспільного так, як зараз, то воно не виживе, — Аласанія

Якщо держава продовжуватиме ставитися до Суспільного так, як зараз, то воно не виживе, — Аласанія

22 жов. 2018

Про те, як має працювати медіа, аби йому довіряли, дискутували голова правління ПАТ "НСТУ" Зураб Аласанія, журналіст "Українського тижня" Максим Віхров та співзасновник медіа-хабу "Твоє Місто" Тарас Яценко на Бієнале довіри у Львові та в проекті UA: ЛЬВІВ "Хвиля довіри".

Учасники дискусії одразу зійшлися на думці, що рівень довіри до медіа залежить від якості контенту, який воно виготовляє.

"Слухачу та глядачу абсолютно байдуже на наші розподіли та класифікації — чи ми новинне медіа чи якесь інше. Аудиторія є споживачем контенту і хоче отримувати, передусім, якість", — переконаний голова правління ПАТ "НСТУ" Зураб Аласанія.

"Коли ти максимально чесний та відвертий зі своєю аудиторією, то вона зможе тобі довіряти. Ключове — це якість та неупередженість контенту. Якщо він не є таким, то як би не старався піарник, продукт не матиме продовження", — переконаний співзасновник та керівник медіа-хабу "Твоє місто" Тарас Яценко.

Журналіст "Українського тижня" Максим Віхров сказав, що в країнах, де люди підтримують чиновників, задоволені й роботою медіа. Водночас, довіра до влади і до ЗМІ завжди обвалюється в кризові моменти. В Україні вона різко знизилася у 2014-му році. "Світові тренди демонструють, що з 2010-го довіра до соціальних медіа (Facebook, Twitter тощо) дуже стрімко зростала. А декілька років по тому вона навіть перевищила довіру до традиційних ЗМІ. Вже після 2015-го року розпочалася зворотна тенденція", — пояснив Максим Віхров.

Голова правління ПАТ "НСТУ" Зураб Аласанія наголосив, що довіра — це двосторонній процес і медіа теж має довіряти своїй аудиторії. Проте, з іншого боку, споживачі медій звикли не платити за інформацію, особливо, якщо йдеться про інтернет-ресурси. "Довіра очікує доброчесності з однієї сторони, але її можна конвертувати — з іншої. Як зробити так, щоб ваша аудиторія платила за медійні матеріали? Наразі, весь світ не може дати якісної відповіді на це запитання та знайди справді дієвий механізм такої моделі", — зазначив Зураб Аласанія.

Учасники дискусії зійшлися на думці, що аудиторія медій не завжди в змозі відрізнити правдиву інформацію від фейку, маніпуляції чи джинси, а гібридна війна, яка зараз триває, ведеться й за допомогою ЗМІ. "Інформаційне поле — як заміноване поле. Ти боїшся ним йти і не знаєш кому довіряти. У всьому світі говорять про загрозу фейків. В деяких країнах навіть приймають антифейкові закони", — сказав Максим Віхров.

Зураб Аласанія анонсував новий проект на Суспільному, який буде спрямований, зокрема, на підвищення рівня медіаграмотності аудиторії. "Люди хочуть легко сприймати інформацію, бо її забагато. Ми будемо пояснювати складні речі простою мовою. Короткі ролики-експлейнери на основі простої графіки та недорогих відео транслюватимемо у міжпрограмних блоках або "розбавлятимемо" серйозні програми Суспільного", — розповів голова правління НСТУ.

Чи може медіа впливати розвивати довіру в суспільстві як соціальну звичку? Тарас Яценко переконаний, що саме в цьому і полягає місія ЗМІ: "Медіа, однозначно, може впливати на довіру в суспільстві. Коли ЗМІ об’єктивно та неупереджено, докладно пояснюючи, показує, що саме відбувається у певних інституціях, то довіра до них і до самого медіа може зростати".

Учасники дискусії зазначили, що кожне ЗМІ має свою аудиторію і варто добре вивчити її потреби. До прикладу, аудиторія Суспільного мовлення в Україні — це глядачі 29-ти телеканалів, з яких 2 — загальнонаціональні (UA: ПЕРШИЙ, UA: КУЛЬТУРА) та 27 регіональних, та слухачі 28-ми радіостанцій, зокрема 3-ох всеукраїнських (Українське радіо, Промінь та радіо Культура) та 25-ти місцевих, а також користувачі digital-платформ. Як зазначив голова правління НСТУ Зураб Аласанія, різниця між Суспільним та комерційним медіа полягає в тому, що перше "ніколи не буде бізнесом і не є ним зараз".

"З медійної точки зору шлях Суспільного вибудовується в правильному напрямку. З організаційної — якщо держава, в особі політичних еліт, продовжуватиме ставитися до Суспільного так, як зараз, то воно не виживе. На жаль, голосування в бюджетному комітеті, а потім й у парламенті, показало ступінь довіри політичних еліт до медій, які є незалежними від них", — сказав Зураб Аласанія.

Зураб Аласанія нагадав, що з часу запуску реформи Суспільного докорінно змінилася система управління Суспільного. Раніше в регіональних телерадіокомпаніях був так званий "володар" — голова ОДА, який призначав керівника ОДТРК і той залежав від губернатора напряму. "Зараз система управління, яка трималася десятками років, докорінно змінилася", — зазначив голова правління ПАТ "НСТУ". Регіональних керівників обирають на відкритих конкурсах, тож вони підконтрольні лише українському суспільству.

Нагадаємо, UA: ЛЬВІВ був медіапартнером Бієнале довіри. Це триденна подія, яка відбувалася 19-21 жовтня, а надалі повторюватиметься щодва роки, є спільною ініціативою підприємців, митців, науковців та активістів задля відновлення довіри як соціальної звички.

У перший день Бієнале довіри відбувся круглий стіл за участі ЗМІ "Як медіа можуть будувати довіру до себе та у суспільстві?" за участі голови правління ПАТ "Національна суспільне телерадіокомпанія України" Зураб Аласанія. Дещо згодом спікери подискутували на цю ж тему в прямоефірмому спецпроекті "Хвиля довіри" виїзної студії UA: ЛЬВІВ. Усі 15 випусків телерадіопроекту можна переглянути на FB-сторінці Львівської філії Суспільного.