«Підготовка до ефіру допомагає зрозуміти: тобі дали конкретну відповідь чи «налили водички», — керівник та ведучий «Теми дня» на UA: ЛЬВІВ Віталій Гамадин

Про підготовку вечірніх інформаційно-аналітичних ток-шоу на UA: ЛЬВІВ, де шукати теми для програм та як почуватися комфортно у прямому ефірі — розповів редактор та ведучий проєкту «Тема дня», керівник суспільно-політичного напряму телеканалу Львівського Суспільного Віталій Гамадин. 

Як давно працюєте в журналістиці?

— Журналістика мене супроводжує зі школи. Ще навчаючись підпрацьовував на районному FM-радіо у Сокалі. Мав там хороших вчителів, які вже тоді заохотили моє бажання й наміри вступати на факультет журналістики до Львова. У телевізійній журналістиці працюю вже восьмий рік. 

Чому обрали Суспільне? 

— Не злукавлю, якщо скажу, що так склалося, але я радий. Я працював на обласному державному телебаченні ще до створення Суспільного. Коли починалася реформа, ніхто з нас достеменно не знав, що буде далі. З кожним етапом змін я все більше і більше почав поділяти місію Суспільного, усвідомлювати перевагу роботи тут. Найважливіше для мене і моїх колег — на Суспільному немає тиску зі сторони будь-кого, тобі не диктують, яку тему треба висвітлювати чи про що говорити не можна. Немає «паркету» та вказівок, на кшталт «цей спікер недоторканний, а ось цього треба порвати». На Суспільному працюємо виключно за стандартами журналістики. Згідно з ними, кожна людина має право висловити власну думку і позиція всіх сторін важлива. Крім стандартів мовлення, особисто для мене вирішальним у роботі є ще один фактор — людський. Люблю команду, з якою працюю.   

Розкажіть про телепроекти, які зараз виготовляєте. 

— Наразі ми з командою готуємо два прямоефірних проєкти: щоденну 26-хвилинну суспільно-політичну програму «Тема дня» та щомісячний 52-хвилинний проект #Звіти_наживо. В ефірі другого чиновники місцевого рівня по-чесному звітують перед громадою.

Що приносить задоволення у цій роботі? 

— Результат. Щирі схвальні відгуки від учасників проектів, які приходять у студію та відповідають на незручні для них запитання, а після ефіру дякують за дискусію. Також завжди приємно читати коментарі телеглядачів під прямою трансляцією програми на нашій сторінці у Facebook, і тут неважливо, схвальні вони чи критичні. Класно, що вони є! Бо якщо люди пишуть або дзвонять в ефір — це означає, що твою роботу цінують, вона актуальна та важлива. Крім цього, отримую задоволення від дискусій у колективі — в хорошому сенсі слова (усміхається — Авт). Коли плануємо програму і між нами виникають суперечки — це чудово, адже можемо знайти несподівані точки зору на ефірну тему чи проблему, про яку говоритимемо.

Що дається важко і які виникають проблеми в роботі найчастіше? 

— Ми працюємо з різними людьми. Завжди у прямому ефірі. Щодня запрошуємо на проект спікерів, які мають відкласти справи чи плани, якщо у них вони були, і ввечері піднятися до нас на Високий Замок. Окрім нашого телеканалу, у Львові є ще 5 каналів, які теж мають проєкти у цей час. Тож, домовитись про присутність класного експерта, героя чи посадовця інколи буває дуже складно. Також є певні періоди застою, коли в області відбувається менше подій, ніж зазвичай. Традиційно ці періоди — перед і після Різдвяних свят та влітку. 

За якими принципами обираєте з командою тему для програми? 

— Принцип простий — назва проекту «Тема дня». Це те, що турбує людей, про що всі говорять. Турбує = актуально. Отже, зацікавить глядача. Буває, що прокидаєшся зранку, заходиш на стрічку новин та в соцмережі, і всі пишуть про одне і те ж. Телефонуєш до батьків додому (я роблю це щоранку — так спокійніше впродовж дня), а тебе запитують: «Що це там-то сталося?» Заходиш у спільний чат до колег, а всі знову ж таки обговорюють цю новину. Саме це і стане нашою «Темою дня». Ми працюємо для людей.

Розкажіть про ефір на Суспільному, який запам’ятаєте на все життя. 

— У мене було багацько ефірів. Перед суспільно-політичним мовленням я працював у новинах. Був ведучим і ранкових, і вечірніх випусків. Тож, як у кожної людини, яка працювала у кадрі, виникали певні казуси чи проблемні ситуації. Але ефір, який я запам’ятаю на все життя — точно попереду. Поки не можу заявити, що такий був. 

Як готуєтеся до ефірів? Що важливо не пропустити на цьому етапі? 

— Важливо бути в темі. Тому головне — добре підготувати фактаж та вивчити всі бекграунди. Навіть, якщо думаєш, що в ефірі це не згодиться, все одно треба бути «підкованим». Немає значення, сільське господарство це, субсидії, реформа децентралізації чи сезон дощів. Ти маєш бути модератором. Знати що й коли запитати. Підготовка до ефіру допомагає зрозуміти: тобі дали конкретну відповідь чи «налили водички», спікер про все розповів глядачам чи, може, про щось промовчав. 

Робота в прямому ефірі: які виникають небезпеки і як перестрахуватися? 

— Тут важко перестрахуватися, бо це прямий ефір, а техніка і люди мають здатність виходи із ладу. Тож, тут головне — стресостійкість, імпровізація та швидкі рішення. 

Насамкінець, дайте кілька порад, як почуватися в кадрі вільно та не боятися прямого ефіру?

—  Я ще досі хвилююся перед кожним ефіром, і це нормально. Коли припиняєш хвилюватися — означає, що ти «завис» в рутині: після вдалого ефіру не отримаєш задоволення, а після невдалого не будеш його аналізувати кілька разів. 

Тому поради такі:

• Готуватися до кожного ефіру, як до найважливішого в своєму житті.

• Обрати комфортний одяг, але не спортивний костюм (сміється — Авт).

• Перевірити мікрофон, підслушку та інші гаджети, з якими працюватимеш під час ефіру.

• Дозволити собі бути собою. Не намагайтеся скопіювати манеру ведення когось іншого.

• Отримувати задоволення від роботи в прямому ефірі.