9 серпня, у Міжнародний день корінних народів світу*, на платформах Суспільного Мовлення відбудеться прем’єра документального просвітницького проєкту Координаційного центру мовлення нацменшин «Мій Крим». Історії представників трьох корінних народів України — кримли¹, кримчаків² та караїмів³ — показують, як росіяни упродовж років нівелювали одну зі складових української ідентичності — мультикультурність.
Дивіться прем’єру проєкту «Мій Крим» 9 серпня:
Читайте також: «Інший фах» на Суспільному — мотиваційні історії про зміну професії під час війни
Разом із героями фільму глядач пройде складний шлях їхніх родин роками забуття та геноциду, відчує відважний дух спротиву, який допомагає корінним народам відроджувати свою культуру, зберігати традиції та віднаходити своє місце у світі.
«Мені соромно, що значну частину свого життя я не знала майже нічого про корінні народи України. Інформації про них не було у шкільних підручниках і ця тема не ставала предметом різних обговорень. Їхні життя, культура, мова замовчувались і навмисно розмивались. Нині корінні народи закріплені офіційно в українському законодавстві, і це є одним із елементів деокупації півострова, проте глибших історій про ці народи для їхнього пізнання і розуміння в українському суспільстві бракує. Герої цього фільму є носіями історій, через калейдоскоп яких ми можемо побудувати ширшу картину і позбутись пробілів у своїх знаннях, розуміючи, хто справжні брати», — розповіла продюсерка та керівниця проєкту Анастасія Гудима.
Драматичні та правдиві історії героїв — кримчаків зі Львова, караїмів з Галича та кримських татар з Києва, які поколіннями зберегли власну релігію, мову, культуру та традиції. Упродовж фільму «Мій Крим» український актор та режисер кримськотатарського походження Ахтем Сеітаблаєв зачитує вірша Сергія Жадана «Як ми будували свої доми».
«Страшна реальність, з якою зіштовхуються українці починаючи з 2014-го року, декілька разів пережили корінні народи у Криму — вимушені депортації, геноцид, окупація, неможливість повернути собі свій дім, свою землю і обійняти рідних. "Мій Крим" — проєкт про історію трьох народів, про втрати та забуття, про культуру та бажання бути там, де живе твоє серце», — розповіла авторка та режисерка фільму Олена Кривенко.
Читайте також: Геноцид ромів: історії свідків воєнних злочинів — на Суспільному
Після анексії Криму росією та повномасштабного вторгнення багато представників корінних народів знову вимушені тікати від переслідувань та мріяти про повернення додому. Водночас проєкт Суспільного «Мій Крим» — історія перемоги тих, хто всупереч системі, попри невелику чисельність та утиски протягом сторіч, завдяки згуртованості змогли зберегти свою культуру у власних родинах.
«Розуміння втрати Криму для українців змінювалось: від втрати любих серцю місць для відпочинку у 2014-му — до втрати цілих рідних вулиць та ритуалів, яких нас позбавили після початку повномасштабного вторгнення у 2022-му. А зараз, з фіксацією масових викрадень українських дітей, ми на порозі усвідомлення втрат, які зазнавали пригноблені народи, коли в тебе немає жодного шансу дізнатись, ким були твої рідні та ким мав би бути ти. Історії про виживання корінних народів для українців надзвичайно важливі, бо вони нагадують про давню російську традицію знищення та поневолення всіх, хто проявляє інакшість у способі життя. Нам варто знати ці історії, аби не мати ілюзій у сценаріях майбутнього», — переконана Марія Фрей, членкиня правління Суспільного, відповідальна за новини та регіональне мовлення.
«Насправді ми не кримські татари, ми — кримли, у перекладі “кримці”. Нас уже радянська влада прозвала татарами. На жаль, усі нас чомусь порівнюють із монголо-татарами, хоча до монголів ми взагалі стосунку не маємо», — зазначає один із героїв проєкту “Мій Крим”», — диригент Київського національного академічного театру оперети, кримли Ділявер Осман.
«Болить те, що нація вимирає, покоління мого тата не зуміли це зберегти, і тому нас лишилося мало», — героїня стрічки, донька останнього караїма Галича, караїмка Наталія Марткович.
«Коли ти думаєш про те, скільки не народилося твоїх дядьків, тіток, скільки ти не маєш братів, сестер, — стає дуже сумно, і ти розумієш, що такого не мало б повторюватись. Але, як ми бачимо, що інколи історія повторюється», — юрист, кримчак В’ячеслав Ломброзо.
Над проєктом працювали:
Суспільне Мовлення — єдине медіа в Україні, яке регулярно виготовляє проєкти мовами національних спільнот — для них, а про них — українською. У 2019 році був створений Координаційний центр мовлення національних меншин. Команда Центру збирає інформацію з усіх куточків України про найважливіші для кожної спільноти події, виклики та проблеми, прагне створити середовище рівності, толерантності та плюралізму нацменшин. За 3 роки його команда виготовила понад 10 масштабних проєктів різних жанрів — документальні історії, тревел-шоу та репортажі. Разом із редакціями Суспільного в Ужгороді, Чернівцях та Одесі виготовляє проєкти мовами нацспільнот: угорською, словацькою, ромською, німецькою, румунською, гагаузькою та болгарською.
Нагадаємо, Суспільне Мовлення — найбільше незалежне медіа в Україні, до якого входять загальнонаціональні телеканали Перший та Суспільне Культура й радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, а також 24 місцеві телерадіокомпанії та супутниковий телеканал Суспільне Новини. Новини про Україну читайте на сайті suspilne.media та діджитал-платформах.