Суспільне Львів та ЛКП «Львівське радіо» розпочинають спільну роботу з оцифрування радіоархівів
Суспільне Львів та Львівське комунальне підприємство «Львівське радіо» співпрацюватимуть задля збереження історичної спадщини та оцифрування* аналогових радіозаписів. Йдеться про близько 18 тисяч плівок, створених у 1950-2010 роках.
Співпраця розпочнеться із дослідження плівок та створення каталогу усіх наявних матеріалів. База даних міститиме інформацію про авторів, типи записів, виробників та стан самих плівок. Далі — безпосередній процес оцифрування.
Читайте також: Українське Радіо — улюблене радіо, чиїм новинам довіряють українці
Серед архівних записів є такі, які погано збереглися і які можна буде прослухати тільки раз — під час оцифрування. Загалом, плівки можуть втрачати якість відтворення з кожним наступним роком «лежання на полицях». Тож перенесення відео та аудіо на цифрові носії збереже архівні файли, які можуть становити, або вже становлять, історичну цінність.
«З 2017 року доступ до цілого пласту радіоархівів було втрачено. Ми вдячні Андрію Лініку та команді ЛКП “Львівське радіо” за те, що зберегли їх. Це тисячі записів радіопрограм, концертів, інтерв’ю різних форматів та жанрів. Без попереднього дослідження ми не знаємо достеменно, що серед всіх екземплярів має найвищу цінність. Спільно з нашими партнерами ми розпочинаємо роботу, яка дозволить передати це надбання десятиліть наступним поколінням, адже кожен рік зволікання з оцифруванням підвищує ризик, що архівний запис буде втрачено назавжди», — каже Тетяна Колісніченко, менеджерка Суспільне Львів.
«Ми — медійники, і дослідження та збереження культурної спадщини не є нашим головним видом діяльності. Тому довгий час робота з архівними матеріалами не була в низці пріоритетів. Нині ж ми усвідомлюємо, що без дослідження минулого неможливо збудувати майбутнє, і з величезним ентузіазмом ставимося до можливості доторкнутися до історії, зберегти її та дати дослідникам ґрунт для діяльності. Дуже тішимося, що колегам з “Львівського радіо” ця тема так само "болить", як і нам. Віримо, що спільно нам вдасться віднайти справді унікальні записи», — каже Таїсія Турчин, керівниця проєкту з оцифрування архівних матеріалів Суспільного Мовлення.
«Зберігати всі ці записи надзвичайно важливо з кількох причин. З одного боку — це частина нашої спадщини, з іншого — це не лише діяльність Львівського радіо, але це й історії людей, це історії тем та мас-медіа, це українська історія в часи радянського союзу і в часи незалежності. Крім цього, дуже важливо почути та зрозуміти, як і про що говорилося — адже матеріали літературних редакцій, музичних, записи актрів — це унікальний контент, який створювався на радіо і записувався безпосередньо там», — зазначає Андрій Лінік, директор ЛКП «Львівське радіо».
Суспільне Мовлення планує оцифрувати десятки тисяч годин власних архівних матеріалів, де задокументовані події, які несуть історичну цінність у становленні незалежності України, та побудує хаб Академії Суспільного Мовлення у Львові для доступу до них через створення VOD-платформи.
Суспільне Мовлення — найбільше незалежне медіа в Україні, до якого входять загальнонаціональні телеканали Перший та Суспільне Культура й радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, а також 24 місцеві телерадіокомпанії та супутниковий телеканал Суспільне Новини. Новини про Україну читайте на сайті suspilne.media та діджитал-платформах.
Оперативні та якісні новини від команди Суспільного у Львові — на сайті Суспільне Новини. Підпишіться на наші соцмережі, що бути в курсі головних подій регіону:
Фото — Володимир Мисан-Мілясевич.
*Проєкт співпраці Суспільного Мовлення та Європейського Союзу в особі Європейської комісії «Капіталізація аудіовізуальних архівів НСТУ для залучення громадськості в Україні» триватиме три роки і три місяці — із 2021 до початку 2025-го.
Проєкт виконується за фінансової допомоги Європейського Союзу. Зміст документів та матеріалів в рамках цього проєкту є виключною відповідальністю АТ «НСТУ», і ні за яких обставин не може розглядатися як такий, що відображає позицію Європейського Союзу.
